Проєкт
Стратегія кібербезпеки України (2021 – 2025 роки)
БЕЗПЕЧНИЙ КІБЕРПРОСТІР – ЗАПОРУКА УСПІШНОГО
РОЗВИТКУ КРАЇНИ
1. КІБЕРБЕЗПЕКА: ГЛОБАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ
Стратегія кібербезпеки України визначає пріоритети, цілі та завдання
забезпечення кібербезпеки України з метою створення умов для безпечного
функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи,
суспільства і держави.
Кібербезпека є одним із пріоритетів у системі національної безпеки
України. Реалізація зазначеного пріоритету буде здійснюватися шляхом
посилення спроможностей національної системи кібербезпеки для протидії
кіберзагрозам у сучасному безпековому середовищі.
Формуючи нову Стратегію кібербезпеки України, ми враховуємо світові
тренди в глобальному кіберсередовищі як фактори впливу на розбудову
національної системи кібербезпеки.
ХХІ століття знаменується активним формуванням шостого
технологічного укладу (біо-, нано-, інфо-, когнотехнологій, їх конвергенцією)
та ризиками, з якими стикається цивілізація внаслідок упровадження новітніх
технологій, зокрема їх використання у кіберпросторі.
Питома вага кіберзагроз у спектрі загроз національній безпеці країн
зростає, і ця тенденція в міру розвитку інформаційних технологій та їх
конвергенції з технологіями штучного інтелекту в найближче десятиліття
посилюватиметься. Зростання такого впливу на функціонування структур
управління як національних, так і транснаціональних формує абсолютно нову
безпекову ситуацію з викликами нового технологічного рівня. Між світовими
центрами сили відбувається поділ сфер впливу у кіберпросторі, посилюється
їх прагнення за рахунок такого поділу забезпечити реалізацію власних
геополітичних інтересів.
Кіберпростір разом з іншими фізичними просторами визнано одним з
можливих театрів воєнних дій, тому спроможність держави захищати
національні інтереси в ньому розглядається як важлива складова
кібербезпеки. Набирає сили тенденція зі створення нового роду військ –
кібервійськ, до завдань яких належить не лише забезпечення захисту
критичної інформаційної інфраструктури від кібератак, а й проведення
превентивних наступальних операцій у кіберпросторі, спрямованих на
знищення обчислювальних мереж та інформаційних систем збройних сил
противника, а також виведення з ладу критично важливих об’єктів
противника шляхом руйнування інформаційних систем, які управляють
такими об’єктами.